Любомська Євгенія  Михайлівна народилася 18 березня 1929 року,с. Саморідня, Корсунь - Шевченківського району Черкаської області.

        Закінчила Корсунь – Шевченківське педагогічне училище(1951р), Ровенський  вчительський  інститут,  Державний Кам'янець-Подільський  педагогічний інститут.

         Має звання Указом Міністерства освіти УРСР  від 23.06.1970 року удостоєна звання "Відмінник народної освіти",Указом Президії  Верховної Ради СРСР 30.09 1966 року нагороджена Орденом Трудового Червоного прапора,  Президією Верховної Ради СРСР в 1978 році  присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням Ордена Леніна та  золотої медалі "Серп і Молот»

         Мова йтиме про неймовірної величі Людину, величі Духу, Мудрості і Любові - Любомську Євгенію Михайлівну. Людське серце б’ється безупинно. Воно пульсує у шаленому ритмі. Вирує життя. Людина віддається сповна улюбленій справі. Так. Спочатку це була справа, без якої не могла себе уявити, а потім - професія, якою "горіла."Непересічна особистість, володарка слова і думки , чарівна тендітна жінка - учитель української мови та літератури  Любомська Євгенія Михайлівна. Професію вибрала собі сама, як пише сучасна поетеса Л.Костенко: " У мене жодних  претензій нема, до долі своєї обраниці".  Євгенія Михайлівна сходинка за сходинкою торувала шлях до вершин майстерності. Крокувала сміливо, впевнено,гідно.

         Після закінчення Корсунь-Шевченківського педучилища була направлена на роботу в с. Бандрів, що на Західній Україні. Там зустріла кохану людину , теж педагога - Любомського Тадеуша Антоновча, одружилися. Згодом подружжя оселилося на Жашківщині. Працювала у с. Марійці, де на той час була  семирічна школа, а потім с. Леміщиха. Народилася в сім'ї  педагогів, вибрала вчительську  долю як її мама і вітчим. ЇЇ молодший брат також працював  вчителем.

Понад 23 роки незмінно навчала дітей української мови і літератури у Жашківській школі №2 з 22.08.1957 року.

         Євгенія Михайлівна викладала українську і російську мови , навчалася в Ровенському вчительському інституті, потім у Державному Кам'янець-Подільському  педагогічному.

       Непроста учительська доля. Барвінок, рута - м’ята - то лише у свята, а щоденні клопоти - то шлях "крізь терни до зірок". Молодість - радість. "Крила з правди, чесноти і довір'я  підносили Євгенію Михайлівну до  Олімпу слави. Чого це коштувало ? Важкої титанічної праці. Указом Президії  Верховної Ради СРСР 30.09 1966 року  - нагороджена Орденом Трудового Червоного прапора.

Указом Міністерства освіти УРСР  від 23.06.1970 року удостоєна звання "Відмінник народної освіти". Делегат УІ з'їзду Всесоюзної спілки  "Знання" м. Москва  -1972рік. За великі досягнення у навчанні та вихованні учнів Президією Верховної Ради СРСР в 1978 році  присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням Ордену Леніна та  золотої медалі "Серп і Молот".

        Учні , яких навчала Любомська  що уроку відкривали для себе нові сторінки майбутнього.

        Шалений ритм. А ще  шкільні вечори, цікаві зустрічі, у Будинку культури, зрештою іспити. Твоя місія на цій землі - Учитель. І так усе життя. Робота в школі, громадські доручення і, звичайно, сім'я. Два хороших сини виростило подружжя Любомських. Всеволод , молодший , також, обрав професію учителя.

Сьогодні напередодні великого ювілею 80-річчя, варто звернутися до української молоді  зі словами: шануйте батьків і вчителів своїх , бо без них не буде життя на землі.

О, вчителю! Ти засіваєш ниву,

Зерном науки сповнюєш серця!

Тобі бажаю долю я щасливу,

Чимало ж бо ти  витратив терпцю…

За все тобі віддячить юнь та молодь

Найкращий дар для тебе  - то знання,

Нехай же щастя завжди буде поруч

І вабить колосом засіяна рілля !

За вашими плечима - шлях тернистий

Його зуміли подолати,

Нехай же сяє погляд ваш  іскристий,

І усмішці бажаю не згасати!

Низький уклін, великий наш Учитель!

За ваш важкий, невсипущий труд.

Ви одночасно і митець , й мислитель

Вам дяку шле увесь наш чесний люд!

Рідна мова це - стиль існування, а література - його спосіб. Цей творчий девіз Євгенія Михайлівна несла нелегкими дорогами життя. Ґрунтовна підготовка до кожного уроку , перечитані вкотре  літературні твори, які цитувати могла годинами, щомісячно, за графіком ,"відкриті уроки": ще вчора записували урок на радіо,  а сьогодні, щойно учні на поріг класу,- телебачення….

         І так усе життя. Робота в школі, громадські доручення і, звичайно, сім'я. Привітна , усміхнена, кожного ранку поспішала до школи, відкриваючи дітям  нові сторінки книги, яка має назву "Життя". З гордістю згадує своїх вихованців: Д.О. Мельничука - ректора Київського НАУ , В.І. Клапченка - завідуючого кафедрою фізики Київського університету  архітектури і будівництва.

А скільком юнакам  і дівчатам прищепила любов до професії учителя. Нині на педагогічній ниві працюють її вихованці Бурло С.С. ,Лясковська Л.Л.,Ткаченко Ю.Б.,Бурлака Л.П., Кравченко Т.І.

       Свій досвід Євгенія Михайлівна як наставник і керівник школи передового досвіду передавала молодим учителям району. Хоча Євгенія Михайлівна на заслуженому відпочинку вона  не пориває зв’язок з рідною школою, в якій пропрацювала біля 30 років. Сьогодні вона працює в співпраці з бувшою своєю ученицею Кравченко Тетяною  Іванівною, яка разом з обдарованими дітьми пробує свої  сили в літературознавстві. Тому, користуючись нагодою, хочу  побажати здоров'я міцного, довгих років життя, запевнити вас Євгенія Михайлівна у тому , що вашу справу, яку ви  започаткували  в навчанні та вихованні дітей, будемо продовжувати.

         Шановна Євгеніє Михайлівно, ми , ваші учні, колеги по роботі, сьогодні з повагою схиляємо голову перед Вашою професійною мудрістю і мужністю у вихованні людини. Тепла  і затишку, здоров’я із роси і води Вам , наш Великий  жашківський педагог.

         Не одне покоління дітей виросло на очах  Євгенії Михайлівні Любомської,  які винесла з рідної школи любов до рідного слова, книги ,обраної професії ,до вчителя, рідної України, яка віддала частину свого серця своїм вихованцям.

        У 70-80 роки минулого століття школа молодого філолога стала справжньою лабораторією передового педагогічного досвіду, який поширювався не тільки в районі, а на  теринах всієї області. До її досвіду і сьогодні звертаються за мудрою порадою педагоги району школи.