Тиждень дитячої та юнацької книги "Книги - морська глибина Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перла виносить” Іван Франко Тиждень дитячої та юнацької книги пройшов з 15 по 19 березня у загальноосвітній школі І-ІІІст.№2 м. Жашкова. Розпочався святом "Твій друг- книга”, підготовленим бібліотекарем Кравчук О.І. та учнями 5 класу. Учні школи брали участь у конкурсі ілюстрацій до книг , обговорювали улюблені книжки, "лікували” художні книги та підручники в бібліотеці. У Святі книги брали участь учні 1 -11 класів. Було проведено конкурс читців – декламаторів сучасних українських поетів з учнями 7 класу Організовано конкурс на знання прислів’їв , приказок про книжку з учнями молодших класів, а також конкурс «Найкращий казкар». У школі пройшла благодійна акція «Подаруй шкільній бібліотеці книгу»
Сценарій свята
«Книга – твій друг»
Книга – одне з найбільших див, створених людиною. Завдячуючи їй, ми дізнаємося про минуле та день сьогоднішній, вона веде нас у захоплюючу подорож по країні Знань, розповідає про те, як вирощують хліб і зводять будинки, варять сталь і приборкують ріки, створюють машини та літають у космос.
1. Як неможливо жити без повітря, води та хліба, так неможливо жити без книги. Недарма і прислів’я є: «Хліб годує тіло, а книга – розум». Великий учитель В.О. Сухомлинський підкреслював: «Як музикант не може прожити дня, щоб взяти до рук музичного інструмента, не творити і не діставати від цього насолоди, – так людина не може обійтися без книжки». 2. Франко про книгу сказав так: Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить.
У кожнім домі, в кожній хаті – У містах і на селі, – Хто навчився вже читати, Має книжку на столі.
Дружба з книжкою – це свято, Не було б його у нас, Ми не знали б так багато Про новий і давній час.
Усе ми в книзі знайдемо, Кращої не знаємо, Доброї і вірної Подруги дітей!
І найменшенька дитина, Що не вміє ще читати, Ледь колисочку покине – Просить книжку показати.
Книги дружать з дітворою, Полюби їх у житті – І улюблені герої Будуть друзями в путі.
Сторінки книжок завітних Усіх нас доброго навчать – Працювати і учитись, І Вітчизну шанувать.
Книжки приємно прочитать, А спробуй їх створити! Тонке мистецтво – друкувать, Якого треба вчитись.
І ведучий. Здавна наші предки любили і шанували книги. Так, щоб вони довше зберігалися, титульні сторінки їх часто були із шкіри, прикрашені коштовним камінням, перлинами.
ІІ ведучий. Перша літера, як правило, писалася великою червоною, прикрашалася квітами, зображенням дивовижних звірів. Звідси й вислів: «Писать с красной строки». Звісно, що така книга могла коштувати стільки, скільки, наприклад, корова.
І ведучий. І перш, ніж стати книгою у сучасному вигляді, вона пройшла складний, довгий шлях. Народилася книга давно. А її «хрещений батько» – Іван Федоров. Перша друкована книга з’явилася у Москві у 1564 році і мала назву «Апостол». Понад 10 років працював Федоров над створенням друкарні, цілий рік друкував свою першу книгу.
ІІ ведучий. За своє життя Іван Федоров видрукував лише кілька книжок, серед яких є і перший словянський «Буквар». На могилі першого друкаря у Львові викарбовано напис: «Друкар книг, перед тим небачених».
І ведучий. З основами друку в Європі були знайомі ще у ХІІІ столітті. Однак, до ХVI століття найпоширенішими були літописи – своєрідні книги, «щоденники», де нотувалися щорічні події. Писали їх літописці на бересті-корі звичайної берези. Справа була нелегкою – літописець часто стояв на колінах і старанно виводив літери. Літописи зберігаються дуже довго – століття.
ІІ ведучий. Використовували різний матеріал для запису. «Сторінками» найдавніших книжок ставали камені, стіни печер, глиняні таблички, шкіра, папірус. Так, у Єгипті використовували папірус-рослину, що вживалася і в їжу, і для виготовлення соку, і для пошиття одягу та взуття. Книга з папірусу – це довга стрічка, що накручувалася на палицю.
І ведучий. Кращим матеріалом, ніж папірус, була вироблена шкіра телят і ягнят. Це був тонкий і міцний матеріал – пергамент. До нас дійшло написане на пергаменті «Остромирово Євангеліє». Чим тільки не писали люди! І гострим каменем, і кісточками, а пізніше – різними ручками.
ІІ ведучий. Своєрідні книги – це і малюнки давніх предків на стінах печер. Так на стінах храму у Фівах вирізьблений найдавніший літопис. Стіни храму є своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами – кам’яні сторінки її досягають 40 м у ширину!
І ведучий. Найбільше видання у світі – це багатотомна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб прочитати їх, потрібно понад 6 років. На оправу видання пішла шкіра 34 тисяч кіз. Так, як бачимо, шкіра тварин послужила людям і в кінці ХІХ століття.
Найбільша у світі книга знаходиться у Державній бібліотеці Німеччини, у Берліні. Це гігантський атлас вагою 120 кг. Він занесений у «Книгу рекордів Гіннеса». цей атлас побачив світ у 1661 році його розміри?: 170 х 110! Найменша книга на світі. Абсолютний рекорд по мікро виданнях належить також німецьким майстрам. Вони створили книжку форматом трохи більшу ніж 2 мм.
І ведучий. Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Ця книга трохи більша за звичайну марку..
І ведучий. А чи знаєте ви, де зберігаються книги? Так, звичайно, у бібліотеках, книгосховищах.
ІІ ведучий. Гадаю, всім присутнім буде цікаво дізнатися, що найменша бібліотека у світі знаходиться в індійському місті Амістаді. У ній зберігається … одна книга.
І ведучий. А найбільша у світі бібліотека – у Москві. У ній нараховується понад 36 млн. книг, написаних на 247 мовах народів світу.
Учень. Книги пишуть різними мовами: англійською, німецькою, російською, польською, японською, китайською і багатьма-багатьма іншими. Безліч книг надруковано нашою рідною українською мовою.
Віра Верба «Рідне слово»
Залюбки, охоче Мову ту, що люди Рідну мову вчу. Рідною зовуть, З друзями на вигін Ти ніде й ніколи, Гратись не лечу. Синку, не забудь. Батько мені каже: Рідне слово – пісню – З книгою дружи, Завжди серцем чуй, Рідну мову, синку, Як Вітчизну й матір, Завжди бережи. Їх люби, шануй.
Учениця. Василь Симоненко «Моя мова» Усе в тобі з’єдналося, злилося – Ти даєш поету дужі крила, Як і поміститися в одній! Що підносить правду в вишину, Шепіт зачарований колосся, Вченому ти лагідно відкрила Поклик із катами на двобій. Мудрості людської глибину. І тобі рости й не в’януть зроду, Квітувать в поемах і віршах, Бо в тобі великого народу Ніжна і замріяна душа.
І ведучий. У народних прислів’ях та приказках звучить гімн книзі. Книга – ключ до знань. Книги читати – усе знати. З книгою подружишся – розуму наберешся.
І ведучий. Отже, любі друзі, візьміть книги у свої супутники по країні Знань. Вони ніколи вам не зрадять. Хороша книга – щирий друг і порадник, вона розвиває розум, формує душу.
