Щороку до нас приходить святкова пора, коли Україна вшановує педагогічних працівників.У цей день вся учнівська дружина сяє від щирих посмішок і дарує вчителям найкраще свято - День учителя.Як кінотеатр перед прем*єрою, красується актова зала.Музика зачаровує і бентежить .На сцені з*являються одинадцятикласники.Вони , справжнісінькі актори , а їхні ролі -"учительська доля", "учительська фантазія".Під звуки вальсу юнаки ніжно виводять за руки дівчат , які мов лебідки, ніжно пливуть , милуючи зір глядачів.Співають семикласниці , малеча, сидячи у колі, розповідає про "мрії учителів".Як радісно , як приємно, що вони - наші учні , наші любі вихованці, наша надія, наше майбутнє.Хочеться злетіти до небес і просити для них миру, добра , Божої благодаті , а нам , учителям, терпіння і сили духу для нових поколінь.
Старість чекає кожного ,але яка? Одного - надійна , спокійна , іншого - щемливо - самотня. 1 жовтня відзначаємо Міжнародний День людей похилого віку.Насправді вікова категорія - це умовність, яка керується своєрідними правилами .Щоб виховувати в учнів почуття милосердя , співчуття , щорічно наша школа допомагає літнім людям із Будинку пристарілих . Напевно , найважливіше - даруємо "летючу мить щастя", за допомогою веселих непідробних усмішок, музики, співу, щирих поцілунків, які ці люди ,на жаль, чекають не від рідних, а від зовсім чужих людей. Шануймо і поважаймо сивочолих стареньких, даруймо їм тепло , від якого душа оживає, а серце тріпоче - бо живе. 1 жовтня учні нашої школи завітали до Будинку пристарілих з гостинцями .Діти з доброю , відкритою душею виконували пісні та привітання. Також на передодні свята у школі пройшла акція "Милосердя" де були зібрані продукти харчування для мешканців Будинку пристарілих.
Чому цей світ такий жорстокий? Навіщо нам ота війна? Страждають діти, гинуть люди, А скільки знищено майна! До Міжнародного Дня Миру діти 2 класу провели лінійку "Голосуємо за мир". Глибоким смутком була вона пронизана .Кожного дня на сході країни війна забирає життя людей.А в цей день ми ховали ще й свого землака- бійця, учня нашої школи Ястремського Віктора Сергійовича. Діти проникливо виконували пісні, вірші, в яких висловлювали велике бажання мати мирне небо над головами всіх українців.Пам*ять загиблих всі присутні вшанували хвилиною мовчання. А закінчили виступ молитвою : за всіх дітей, людей та Україну.
Летить павутиння бабиного літа.Тоненькі ниточки,які посилають нам звуки осінньої мелодії. Листя тремтить довкола, меланхолійно у вальсі кружляють на шкільних клумбах айстри, жоржини, довкола бетонних доріжок чарує око морозець.Це завітала до нашої школи королева - осінь.Учні зустріли її як довгоочікувану гостю. Молодші школярі святково прибрали шкільні коридори,на столах красувалися квіткові та овочеві композиції.Чого тільки не було: і гарбузове сімейство, і бурякове, і чудо-крокодили огірочки, і гіганти - картоплини.А які мереживні фантазії сплелися у фруктових композиціях із яблук,груш та винограду. До святкової виставки долучилися середні класи та старшокласники. Букети майоріли, овочево-фруктові дари милували зір. Педагог - організатор разом із учнями початкових класів підготували літературно- музичну композицію.Веселі пісні, цікаві сценки звучали в актовій залі. Учні та гості отримали масу позитивних емоційних ноток.
Вересень починається святом знань.Перший шкільний день,перший урок ,перші вчителі.Наче все вперше-і слово,і музика,і дзвони душі.У цей святковий день кожна мати чи батько , дідусь чи бабуся прокинеться якнайраніше,аби неодмінно провести свою дитину до школи - якщо не за ручку,то ідучи поруч,або проведе поглядом і стоятиме довго , аж допоки видно її дитя. Наша велика шкільна родина поповнюється на 24 меленьких хлопчиків і дівчаток, які віднині стають повноправними членами школи. Дорогі наші учні , успішно крокуйте дорогою знань і пам*ятайте, що саме від освіти залежить успіх у майбутньому.Не забувайте поважати своїх вчителів за їх натхненну і самовіддану працю та непохитну віру у кожного з вас.
