Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНеділя, 24.11.2024, 23:27


Меню сайту
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наше опитування
Як вам шкільний сайт ?
Всього відповідей: 83
Головна » 2014 » Червень » 16 » День української вишиванки
20:49
День української вишиванки

Вдягти,дитино, рідну вишиванку

І українцем йди у білий світ

Дивуйся світу в росянім серпанку

Й люби цю землю вже  з дитячих літ.

            Вишивання – це давнє заняття, людей в Україні, йому тисячі років. Люди вишивали чарівні рушники, які дарували потім своїм дітям у далеку і щасливу дорогу. На  барвистих вишитих рушниках у нас підносять дорогим гостям хліб, як найбільшу і найдорожчу святиню, бо хліб це саме життя.  Але найкращим оберегом була вишита сорочка, бо вона захищала не тільки тіло від хвороб  але й душу від злих духів. Традиційно в Україні сорочку вишивала мати для сина чи дочки, вкладаючи у  цей виріб свою любов,думи, мрії і світлі надії, що ішли сини у складну дорогу життя з маминим благословенням сміливими і сильними , мужніми і відважними, справжніми українцями. До свята «Моя вишиванка» діти готувались дбайливо. В кожному загоні дівчата та хлопці мали красиві вишиванки. На голівки дівчатка накладали віночки з польових квітів, які власноруч сплітали. Про вишивку співали пісні, розповідали вірші, складали розповіді. Найкращі вишиванки були в Коробко Каміли, Яковчук Ілони, Заріцької Руслани, Бацай Яни, Царука Володимира, Коробка В’ячеслава, Сивака Олександра. Щоб не пропадали наші традиції, не канули у вічність, діти вчилися заплітати косу зі стрічкою, плести віночки із польових квітів, навчалися прикрашати свій одяг, дім елементами вишивки, бо збереження звичаїв, шанування оберегів - це збереження України.

Є на вишиванці розмаїті квіти —
Це ж Україна наша перлами розшита.
Є на ній і гори, є на ній долини,
Все, що є найкраще на Вкраїні милій.
Є на ній і півники святкові,
Є на ній і квіти малинові.
Синя нитка — птиці прилітають,
А червона — квіти розквітають.
Листя вишиванки зеленаве,
Голуб із голубкою — до пари.
Щоб любов до краю розквітала,
Слава України не пропала.
Вишивали прабабусі руки,
Щоби пам'ятали внуки і правнуки.

Щоби своїм дітям в пам'ять передали,
І щоб рідну землю завжди шанували.
Матінко Небесна, на руках із Сином
Від біди й недолі збережи Вкраїну,
Від рук загребущих, лиха і напасті,
Щоб як вишиванка розквітало щастя.

Категорія: Шкільні будні | Переглядів: 696 | Додав: Кристал | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Вітаю Вас Гість
Пошук
Друзі сайту

School 2 ©
$POWERED_BY SaWiF$
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz