Відділ освіти Жашківської райдержадміністрації

Жашківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.. №2

Сценарій до свята хліба:

«Образу хліба вклонімося»

                                                                       Підготувала:

                                                                            Тіторенко І. О.

                                                                               вчитель біології

2012 р.

Сценарій

«Образу хліба вклонімося»

1. Давно так склалося в Україні, що хліб у хаті  - це достаток, добробут, це і впевненість у завтрашньому дні.

 2. Хоч би де людина не трудилась – у місті чи селі, на суші чи в морі – всі ми голосом серця завжди поєднані з тим, хто годує країну, чия невмируща доля – літо й зиму в полях під відкритим небом.

 3. Їм, майстрам-хліборобам, вклоняємось і в будні, і в свята, їхню любов до землі несемо в серцях. Адже хвала хлібові – це щоразу хвала людині-творцеві, хвала життю й самій природі, такій безмірній у своїх щедротах.

 4. З роду в рід народ наш виховує своїх дітей у пошані до хліба, прищеплює дітям поняття, що хліб святий. Не годилося розкидатися хлібом, не годилося змітати зі столу крихти – це суперечило народній моралі, це було образливим для душі хлібороба.

 5. В народі ж хліб, мов матір поважають.

Ця шана з плином часу не зника.

І дорогих людей завжди стрічають

З хлібиною в барвистих рушниках,

Так хай же щедро наливає соком

І колоситься золотистий сніп!

І хай же родить більше з кожним роком

Його величність – годувальник-хліб!

 (Пісня «Ой зелене жито, зелене»)

 6. Люди сіють хліб. Щедро оспівана поетами ця праця людська. Зерно для людини і досі залишається земним дивом. Воно безсмертне.

 7. Кинуте в землю зерно стає колосом.

Наливається соками землі і сонця.

Красується, радує урожаєм.

Повертається до людей

Повносилою вдячністю землі.

 8. До землі, як до хліба, звикають з дитинства, з юних літ. І тоді вже до старості не розлучаються з нею.

Щасливий той, хто має на землі

Власноруч прокладену борозну.

Хто по-своєму відкривав хліб,

Пізнавав його пахощі з колоска.

  Зерно до зернини,

До колосу колос,

Мов серце до серця, в степах промовля:

Шуміть хлібами рясними навколо.

Багата і щедра вкраїнська земля

 10. Їж, сину, хліб, та пам’ятай, що в ньому

Саме життя закладено людей,

І сонце золоте і звуки грому,

Мозольний труд і посмішки очей.

 11. Їж, сину, хліб і не кидай додолу,

А підніми, коли не там лежить,

А, як сідаєш, сину мій, до столу,

То пам’ятай, що хліб-це значить жить.

 12.  В житті завжди свій голос треба мати,

Щоб колосом налитим він дзвенів.

І щоб ніхто тобі не міг сказати,

Що ти даремно хліб не сушений не їв.

 Пісня «Пахучий хліб»

 13. З давніх – давен народ наш цінував над усе хліб, сіль і честь. Хліб-то багатство, сіль-то гостинність і щирість, а честь-то людська гідність, за яку предки наші стояли і нам заповідали, навіть не маючи шматка хліба ані дрібки солі.

 14. Сьогодні ми розповімо , вам, дорогі гості, про деякі звичаї і традиції, які пов’язані з хлібом. Те змалку діти привчалися до хатньої роботи  і тому однією з улюблених дитячих ігор була гра «Печу, печу хлібчик»

 15. Жито-жито! Немала дорога від зернин розсипчастих, малих до буханки хліба золотого, до окрайчика в руках твоїх.

  16. Вірш «Як пахне хліб».

Як пахне хліб? Ви знаєте , як пахне хліб?

Диханням сіяча, вогнем безсонних діб,

Трудом і творчістю, людським гарячим потом

Він пахне так, як пахнуть меду соти.

З труда важкого виросло зерно,

Із дум помислів-достаток, благо  світу,

І хліб зійшов, як гімн весні і світу,

Запах в печі, як молоде вино.

Він пахне степом, сонцем у жнива.

Коли, мов князь, сповзає із лопати,

Вже хліб печуть і дух життя багатий

 Поволі завойовує права.

Чи капустяний лист, чи лист в печі пече,

Чи хліб на двох, чи на велике місто.

Та пахне він завжди єдиним змістом,

Трудом безсонних ранків і ночей.

 17. Так, багато безсонних ранків і ночей проходить у селянина, аж поки наллється соком зерно не схилиться колос під його вагою.

 18. «Як вродить жито, то й будемо жити»- говорять в народі. Справді, бо життя селянина залежало від урожаю. Вінцем всіх трударів були жнива. До жнив готувалися заздалегідь, бо як говорять в народі «Прийшли жнива – іншої роботи нема».

 19 . Пісня

 20. Вінець хліборобської праці-жнива,

І в душі твоїй снується радість.

Жнива! Руки пахнуть зерном.

І в полі, і в селі, на кожному подвір’ї, в кожних сінях, хаті-всюди розлиті пахощі   зерна, солодкуваті, щемні. Зібрали люди хліб святкують обжинки.

 21. Зажинки-початок жнив. Зажинки робили в будь-який день, крім понеділка. Він вважався важким днем для започаткування всякої важливої роботи. Жінки зодягалися по-святковому, і всім сімейством вирушали в поле.

 22. Якщо в когось із господарів був великий лан і він не встигав вчасно зібрати збіжжя, то скликав толоку. На неї запрошували переважно сусідів і родичів. Учасникам толоки не платили грошей, а лише ситно харчували.

 23. Не розгинаймо спини,

Жнімо до Мокрини

Бо Мокрина без дощу,

Як обід без борщу.

 24. Закінчити жнива потрібно було І серпня. В цей день християнське свято Мокрини. Вважається, що під цю пору найчастіше гостить негода. А 2 серпня в день Святого Іллі справляли обжинки. Ілля вважався зберігачем усіх трьох етапів жнив: зажинок, жнив, обжинків.

 25. Говорили в народі так «На Іллі новий хліб на столі». «То не господар, що на Іллі немає свіжого хліба на столі».

26. Котився віночок по полю,

Просився до господаря в стодолу,

Вже я на полі набувся,

Буйного вітру начувся.

Я недовго полежу

Знову в поле побіжу.

27. Хліб символізує гостинність, доброту, щирість. Хлібом-сіллю зустрічають дорогих гостей. Жодне весілля не обходиться без короваю. Готування короваю та частування гостей належить до найбільш поетичних дійств народного весілля.

 28. При святкуванні Різдва мали обов’язково бути Дідух і кутя з пшениці. Дідух стояв на столі протягом всіх свят. На Новий рік удосвіта йшли посівати зерном. Починаючи з хрещених батьків, дідусів та дядьків. При цьому приказували:

Сію, вію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю.

Сійся, родися, жито-пшениця,

всяка пашниця.

На щастя, на здоров’я, на Новий рік.

Щоб краще родило, ніж торік.

З Новим роком, вас!

 29. З хлібом-сіллю на вишитому рушнику йшли  навесні оглядати поля сіяти, жати. Випікали маленькі хлібини, як давали худобі та клали у засіки із зерном, щоб був добрий урожай.

 Пісня.

 30. Чи знаєш ти, чим пахне хліб?

Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою.

Хліб пахне працею людською.

 31. Чи знаєш ти, чи хліб запах,

Коли жнивують у степах

Твої батьки у гарячу пору?

Хліб пахне щастям хлібозбору.

 32. Чим пахне хліб, чим, знаєш ти?

Як повезуть твої батьки,

Зерном наповнені машини?

Хліб пахне соками земними.

 33. Чи знаєш ти, чим хліб землі

Пахтить на вашому столі?

Весною, влітку і зимою?

Хліб пахне радістю людською.

 34. Спасибі вам, у кого руки роботящі. Живіть же вічно в хліборобськім щасті. Хай хліб, як сонце сяє на столі, і у кожній хаті, у кожному селі. Низький уклін вам, руки золоті!

 35. Руки тримають хліб!

Це так символічно і просто!

Артеріями життя

Пальці сплелися колоссям.

Хліб кладуть легко на стіл

Від нього світлішають стіни

і повниться хата добром.

 36. Ось він – хлібчик духовитий

З хрустом шкірочки смачним.

Ось він-теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл, у кожен дім

Завітав, з’явився він.

В нім – здоров’я наше, сила,

В ньому чарівне тепло.

Скільки рук його ростило,

Доглядало, берегло.

В нім землі твоєї соки,

Сонця в нім багато є.

Уплітай за обі щоки

Виростай богатирем.

Всі пригощаються хлібом

 КОНКУРС «молодих господарочок».

 Я рада вас вітати  у цьому залі, де за кілька хвилин будуть проходити змагання «молодих господарочок». Хто з них буде куштуватиме « пиріг перемоги»? Він з нетерпінням чекає на свою господиню.

 Розігрування номерів. Сьогодні будуть змагатись 5 учасниць склад журі бажано, щоб членами були учні старших класів, вчитель має бути головою журі.

 Найвища оцінка «3» бали. Зовнішній вигляд теж оцінюється І бал

А зараз починаймо,

Настав жаданий час

І ваші щирі вміння

Хай подивують нас.

Перший конкурс: швидше і економніше почистити картоплину, велику картоплину

Другий конкурс: здавна народ України славився своєю гостинністю,бо «веселий гість-дому радість». Споконвіку на столі, застеленому барвистим, вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього-сіль. За старовинним звичаєм, хліб-сіль підносили дорогим гостям в знак пошани, запрошували до столу віршем, піснею, примовляннями.

Третій конкурс: кожна господиня має знати і вміти готувати велику кількість страв.

Четвертий конкурс: з даних продуктів, які ви придбали, приготувати канапку.

Додаткові запитання: Чи знаєте ви:

І. Що значить слово «бутерброд» ( з нім. мови – «хліб з маслом»)

2. Які є види бутербродів? (Холодні, гарячі, закриті, відкриті, прості, складні, бутербродні торти)

Конкурс для болільників, поки учасниці готують бутерброди.

І. Найбільше загадок, прислів’їв, приказок про хліб, їжу.

2. Хто швидше з’їсть окраєць хліба.

П ’ятий конкурс: Велика увага в українській кухні приділяється смаковим якостям страв. Кожна господиня повинна вміти за смаком розрізнити страву і продукти, з яких приготовлені ці страви. Зараз ми подивимося, хто з наших учасниць є кращим дегустатором.

Завдання: на столі лежать в розетках різні сорти варення. Потрібно за смаком розрізнити, де яке знаходиться.

Шостий конкурс, домашнє завдання. Особливо смачними були страви, приготовлені на вечорницях, коли мистецтво, готувати страви, а найчастіше це були пироги поєднувалося з вмінням співати, танцювати, розповідати.

 Конкурс художньої самодіяльності: пісні, вірші, гуморески на тему, пов’язану з їжею.

 Ведуча. Закінчився останній конкурс. Журі підводить підсумки і називає переможця конкурсу.

 Проте питання хто переміг не саме головне. Важливим є те, що ми усі з вами  ще раз переконалися в тому, що народна кухня-це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво. Це неоцінений здобуток, яким можна пишатися, який не слід забувати.